Міжнародна економічна інтеграція
У сучасному світі національні економіки держав тісно взаємодіють між собою, доповнюючи одна одну і поступово об'єднуючись у єдине ціле. Однак це об'єднання у різних регіонах світу іде з різними темпами, тому утворилося або знаходиться на стадії декілька центрів міжнародної економічної інтеграції, які активно взаємодіють між собою, але характеризуються відносною самостійністю. Якщо під глобалізацією розуміти процес утворення із окремих держав та їх груп єдиної суспільно-економічної системи, то міжнародна економічна інтеграція представляє собою один із проявів глобалізації.
Міжнародна економічна інтеграція - це процес взаємодії, групування та об'єднання національних економічних систем з метою створення розширеного економічного простору, в якому можуть вільно обертатися товари, послуги, робоча сила, фінанси та інвестиції.
У процесі міжнародної економічної інтеграції важлива роль належить правовим механізмам, оскільки держави-учасниці інтеграційного об'єднання так чи інакше зменшують або взагалі усувають адміністративно-економічні перешкоди обігу товарів, послуг, робочої сили, фінансів, інвестицій, та уніфікують правові режими діяльності фізичних і юридичних осіб країн партнерів.....
Принципи міжнародного економічного права та режими міжнародних економічних відносин
Система принципів міжнародного економічного права є дворівневою і охоплює загальні принципи міжнародного публічного права і спеціальні принципи, властиві міжнародному економічному праву чи окремим його підгалузям.
Міжнародне економічне право. Так само як і будь-яка інша галузь міжнародного публічного права, грунтується на таких загальних принципах, як принцип суверенної рівності держав, принцип незастосування сили або погрози силою, принцип непорушності державних кордонів, принцип мирного вирішення міжнародних спорів, принцип співробітництва, принцип невтручання у внутрішні справи, принцип поваги до прав людини, принцип добросовісного виконання міжнародних зобов'язань (pacta servanda sunt). При цьому необхідно мати на увазі, що наведені принципи мають також і економічні складові змісту, які в певних випадках можуть не збігатися із загальним змістом основних принципів.
Джерела міжнародного економічного права
Джерелам міжнародного економічного права загалом притаманні такі ж ознаки, що й джерелам міжнародного публічного права в цілому. Специфічною властивістю міжнародного економічного права є значна кількість рекомендаційних норм - рішень міжнародних організацій та конференцій (т.зв. "м'яке право"). Крім того, що виконання таких норм є бажаним, престижним, вони можуть вводити в правове поле, надавати правомірність діям, за відсутності цих норм такі дії могли б вважатися протиправними. Наприклад, Конференція ООН з торгівлі і розвитку 1964 р. ухвалила т.зв. Женевські принципи, в яких, зокрема, містяться рекомендації про надання країнам, що розвиваються, преференційних митних пільг (знижок з митних тарифів). І хоча ці Принципи мають рекомендаційний характер, відповідні положення знайшли закріплення у законодавстві практично усіх розвинутих країн.
Основними джерелами міжнародного економічного права є міжнародні договори та міжнародні звичаї. Сучасною тенденцією міжнародних економічних відносин є зміщення акцентів їх регулювання у бік багатостороннього, в т.ч. універсального співробітництва, а також укладання багатосторонніх договорів.....
Міжнародно-правова охорона рослинного і тваринного світу
Відносини у області охорони і використання тваринного світу, а також у сфері збереження і відновлення середовища його незаселеного в цілях забезпечення біологічної різноманітності, стійкого існування тваринного світу, збереження генетичного фонду диких тварин і захисту тваринного світу регулюється як універсальними (Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини 1972 p., Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою знищення, 1973 р. і ін.), так і численними двосторонніми угодами.
Так, цілями Конвенції про біологічне різноманіття 1992 р. є збереження біологічного різноманіття, стійке використання його компонентів і спільне отримання на справедливій і рівній основі вигод, зв'язаних з використанням генетичних ресурсів. Держави визначають компоненти біологічного різноманіття, вживають заходи по їх збереженню і раціональному використанню, здійснюють оцінку дії і зведення до мінімуму несприятливих наслідків, регулюють застосування біотехнологій і ін.....
Поняття, предмет та система міжнародного економічного права
Перші зародки міжнародного економічного права можна спостерігати вже у стародавні часи. Зокрема, перший відомий міждержавний торговий договір був укладений у середині III тисячоліття до н.е. між Вавилоном та Єгиптом. Практично одночасно з появою перших міждержавних торгових зв'язків виникає і їх митне регулювання. У Київській Русі перший відомий міжнародний договір, що регулював питання торгівлі, був укладений князем Олегом з візантійським імператором у 907 р. Умови цього договору передбачали безмитну торгівлю купців Київської русі у столиці Візантії -Константинополі.
Перші спеціальні міжнародні торгівельні угоди з'являються у XV-XVII ст. Епоха великих географічних відкриттів охарактеризувалася значним розширенням сфери застосування міждержавних торгових договорів. Завдяки розвитку світового ринку, транспорту, промисловості наприкінці XIX - початку XX ст. з'являються міжнародні договори про товарообіг, платежі та платіжні системи, науково-технічне співробітництво, транспортне сполучення тощо, а також виникають численні міжнародні економічні, технічні та науково-технічні організації (напр., у 1865 р. був утворений Міжнародний союз електрозв'язку, у 1874 р. - Загальний поштовий союз (сучасна назва - Всесвітній поштовий союз), у 1897 р. - Міжнародний морський комітет, у 1919 р. -Міжнародна організація праці заснована у 1919 p.)....
Міжнародно-правова охорона морського середовища
Основним змістом міжнародно-правової охорони морського середовища є попередження його забруднення нафтою, нафтопродуктами, хімічними речовинами, а також радіоактивними відходами.
Норми, присвячені охороні морського середовища, містяться як у загальних конвенціях з морського права (Женевські конвенції 1958 p., Конвенція ООН з морського права 1982 р.), так і у спеціальних договорах (Міжнародна конвенція про попередження забруднення моря нафтою 1954 p.,
Конвенція про попередження забруднення моря скиданням відходів і інших матеріалів 1972 p., Конвенція про попередження забруднення моря із суден 1973 р. тощо)....
Міжнародно-правова охорона планетарного середовища та космічного простору
Міжнародно-правова охорона планетарного середовища здійснюється у таких основних напрямах:
• охорона атмосферного повітря;
• охорона озонового шару;
• попередження радіаційного впливу на навколишнє сердовище.
Центральне місце в системі норм по охороні атмосфери Землі посідають Конвенція про заборону військового або будь-якого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1977 р., Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані 1979 р., Рамкова конвенція ООН про зміну клімату 1992 р та Кіотський протокол до неї 1997 p....
Міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього середовища під егідою ООН
Основний обсяг роботи, спрямованої на координацію міжнародного співробітництва у сфері охорони навколишнього середовища, під егідою ООН здійснюється в рамках Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньої організації з охорони здоров'я (ВООЗ), Організації ООН з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО), групи Світового банку, Форуму ООН по лісам. На регіональному рівні природоохоронними питаннями займаються Європейська економічна комісія (ЄЕК), Економічна комісія для Африки (ЕКА), Економічна комісія для Латинської Америки та Карибського басейну (ЕКЛАК), Економічна комісія для Азії та Тихого Океану (ЕСКАТО).
Рекомендація про створення Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) була прийнята на Стокгольмській конференції 1972 р. Остаточно ця програма була затверджена....
Поняття та принципи міжнародно-правової охорони навколишнього середовища
Вперше ідеї про необхідність міжнародного співробітництва у сфері охорони навколишнього середовища прозвучала у 1913 р. на І Природоохоронній міжнародній конференції (м. Берн), проте реально ці ідеї почали втілюватися у життя лише у другій половині XX ст.
Міжнародні відносини з приводу охорони навколишнього середовища складають предмет міжнародного екологічного права. Слід одразу зауважити, що сама назва „міжнародне екологічне право" підтримується не всіма авторами. У вітчизняній та російській літературі частіше використовується терміни „міжнародне право охорони навколишнього середовища" або „міжнародне право навколишнього середовища". Змістовної різниці між цими поняттями практично не існує, хоча термін „міжнародне екологічне право" видається більш доцільним в силу його інтернаціонального застосування.
Правовий режим морського дна за межами національних юрисдикцій
Дно морів та океанів розглядалося раніше як складова частина відкритого моря. Так, Конвенція про відкрите море 1958 р. не містить жодних спеціальних положень щодо цього питання. Однак, в результаті науково-технічного прогресу, доступними для експлуатації стали не тільки природні ресурси континентального шельфу, але й глибоководні запаси мінералів, котрі знаходяться на морському дні та в його надрах за межами континентального шельфу. Такі можливості використання дна і його надр поставили питання про необхідність особливої правової регламентації цієї діяльності.
В 1967 р. за рішенням Генеральної Асамблеї ООН було створено Комітет по мирному використанню дна морів та океанів за межами національної юрисдикції. На нього була покладена підготовка III Конференції ООН з морського права, на якій, серед інших питань, розглядався та був визначений правовий режим морського дна. Цей режим зафіксований у частині XI Конвенції ООН з морського права 1982 р....
Правовий режим виключної економічної зони і континентального шельфу
Питання про створення виключної економічної зони за межами територіального моря в прилеглому безпосередньо до нього районі відкритого моря виникло на межі 60-70 pp. XX століття. Ініціатива його постановки виходила від країн "третього світу" які вважали, що в умовах величезного технічного та економічного переважання розвинених країн принцип свободи рибальства та добування мінеральних ресурсів у відкритому морі не відповідає їх інтересам. Цей принцип, з позицій країн, що розвиваються, вигідний лише розвиненим морським державам (які мають сучасний риболовний флот, необхідні технічні, економічні та інші можливості), а, отже, несумісний з ідеєю справедливого та рівного економічного правопорядку в міжнародних відносинах.
Після певного періоду заперечень та коливань, великі морські держави прийняли в 1974 р. концепцію виключної економічної зони за умови вирішення гострих питань морського права на взаємоприйнятній основі. В результаті багаторічних зусиль названа концепція втілилися у Конвенції ООН з морського права. В Україні прийнято Закон "Про виключну (морську) економічну зону України", від 16.05.1995 p., який базується на положеннях Конвенції ООН по морському праву 1982 року і визначає правовий режим виключної (морської) економічної зони України....
Правовий режим морських проток
Міжнародна протока - це природний морський прохід, що сполучає райони одного і того ж моря або моря і океани між собою.
Конвенція ООН по морському праву 1982 р. встановила такі види проток, використовуваних для міжнародного судноплавства:
• протоки між однією частиною відкритого моря або економічної зони, в яких будь-які судна користуються правом безперешкодного транзитного проходу в цілях безперервного і швидкого проходу або прольоту через протоку;
• протоки між островом і континентальною частиною прибережної держави, в яких застосовується право мирного проходу як для транзиту, так і для заходу в територіальні і внутрішні води....
